НОВИНИ

    Передноворічні гостинці для ЗСУ

    Волонтерський рух у Журавненському ліцеї продовжує працювати. Передноворічні гостинці для ЗСУ🇺🇦💙💛
    09.02.2023 | Aдмін | Читати далі

    Відродження коляди.

    Новий рік - нова сторінка життя. Так нехай на ній не буде порожнього місця, нехай вона заповниться безліччю фарб, яскравих подій і пригод. Нехай в новому році вас супроводжує удача, успіх і достаток. Насолоджуйтесь кожною миттю вашого життя, будьте з коханими, оточуйте себе і своїх близьких теплом і турботою, зігрівайте їх своєю любов'ю, а вони у відповідь зігріють вас. Будьте щасливі, з Новим роком!

     

    09.02.2023 | Aдмін | Читати далі

    Цей день в історії України

    Тарас Шевченко і Марко Вовчок
    22 грудня 1833 року народилася Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська), письменниця. Марія знала 10 іноземних мов, серед яких французька, англійська, польська, чеська, німецька, українська; знайома Т. Шевченка. Версія виникнення псевдоніму М. Вілінської пов’язують з прізвищем першого чоловіка − Опанаса Марковича (1822-1867). Переповідають, що письменник Панько Куліш (1819-1897) вигадав «Марко Вовчок», поєднавши прізвище чоловіка Марії з її «вовкуватістю» в спілкуванні.
    Джерелом натхнення для Марії був Шевченків «Кобзар». Між Т. Шевченком і М. Вілінською виникла заочна дружба, 1858 Тарас надіслав до Немирова як дарунок для Марії куплений українською громадою в С.-Петербурзі золотий браслет із вітальним листом та автографом присвяченого їй вірша «Сон. На панщині пшеницю жала».
    Дбаючи про творче зростання, 22 січня 1859 Марія приїхала до Південної столиці, а 23 − зустрілася з Т. Шевченком. На згадку про побачення поет написав вірш «Марку Вовчку» і подарував письменниці з написом «На пам’ять 24 генваря 1859 року»; 17 лютого поезію переписано до «Білої книжки», який закінчувався рядками: «І думу вольную на волю Із домовини воззову. А дні мої… моя ти доле! Твоїми днями назову».
    Марії в подарунок, переповідають, Тарас підніс свій портрет, автограф поеми «Неофіти» та старовинну Біблію, що була з ним в Орській фортеці. Через рік у переданому Вілінській примірнику «Кобзаря», поет зробив напис: «Любій моїй єдиной доні Марусі Маркович. На пам’ять 3 апреля 1859. Т. Шевченко». Т. Шевченко цінував Маріїн талант як письменниці. Коли Іван Тургенєв (1818-1883), шанувальник творчості М. Вілінської, запитав поета, кого б радив читати, щоб якнайшвидше вивчити українську мову, Тарас відповів: «Марка Вовчка! він один знає нашу мову!»
    Перед від’їздом М. Вілінської 1859 за кордон на лікування поет радив їй написати «сім кіп казок». Одну з написаних за цією порадою казок − «Чортова пригода» − опубліковано з присвятою Шевченкові. Але Марію вабила юність: старші чоловіки, навіть тричі генії, її не цікавили. Зненацька небіж Герцена, кандидат прав Московського університету, 23-літній Олександр Пассек багатий, аристократичний красень безтямно закохався у Марію. Вперше у житті вона запалилася любов`ю. Вони не мали таємниць, були прозорими одне для одного, шість років їх коханню заздрила Європа. Спочатку ні Герцен, ні Тургенєв не вірили в можливість цього роману. Тургенєв писав до неї ревниві листи, з часом роман з Іваном Тургенєвим переріс у дружбу, яка тривала до смерті письменника. Але туберкульоз з`їдав життя Сашка. «Мила моя, єдина моя, перша і остання», - були його прощальні слова. Марія привезла прах коханого до Москви, і почула від матері Сашка: «Піфія, віщунка смерті». Хотілося заперечити, але помер і Опанас Маркович, двічі вдова за один рік!
    1902 року в справах випуску в світ своїх книжок зупинялася в Києві, відвідала редакції журналу «Киевская старина», «Киевской газети», мешкала на вулиці Братській № 7 (будинок знесено у 1979, до того часу на фасаді було встановлено меморіальну дошку); до речі, арештованого 30 липня 1859 Т. Шевченка тримали навпроти, в будинку № 2 вулиці Братської.
    Коли лікарі виявили у письменниці пухлину мозку, в русій косі не було ані сліду сивини. Свої роки Вовчок доживала на Кавказі, де служив її чоловік, Михайло Лобач-Жученко (1851-1927); 10 серпня 1907 Марія Олександрівна пішла з життя, сидячи в саду під улюбленою грушею, де й похована неподалік. Кажуть, чоловік її знайшов щоденник, прочитав запис, де Марія шкодувала, що одружилася, бо творець має бути вільним. Та пан Михайло не образився, опублікував усі сторінки Маріїного життєпису - одружився із дочкою Маріїної подруги, але щасливим вважав тільки перший шлюб. Відмовився від будиночку в Нальчику на користь Київської «Просвіти», щоб доглядали за могилою. Син Богдан був перекладачем і журналістом, молодший Борис – інженер-механік флоту, професор; написав книжки з історії механіки, морського флоту й авіації; обоє написали по книзі спогадів про матір.
    P.S. Я відвідав свого часу той район Нальчика, де був хутір Волинський і де мешкала Марія - сфотографував скромне поховання, поклав квіти і поклонився..
    09.02.2023 | Aдмін | Читати далі

    19 грудня

    07.02.2023 | Aдмін | Читати далі

    13 грудня

    День Андрія Первозванного 

    07.02.2023 | Aдмін | Читати далі

    Заголовок новини

    7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки.

     

     

    09.12.2022 | Aдмін | Читати далі
    Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 «26» 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
    Всього новин: 289