Журавненський ліцей Хмільницької міської ради

НОВИНИ

Конкурс "Мій Гімн Перемоги".

14.05.2024 | Aдмін | Читати далі

День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

26 лютого в Україні відзначають День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Саме в цей день у 2014 році в Сімферополі відбувся масовий мітинг. Він був організований Меджлісом кримськотатарського народу. Кримські татари, українці, представники інших національностей відважно вийшли під будівлю Кримського парламенту на підтримку територіальної цілісності України, на захист своєї свободи та демократії. Ця подія стала символом опору окупації, що триває вже дев’ять років.

Загарбники переслідують корінний народ півострова. Кримські татари не визнали окупації та інші порушення прав людини й норм демократії, за якими живе весь цивілізований світ.

Хвиля за хвилею проходять репресії, обшуки і незаконні затримання. Країна-агресор цинічно нехтує основоположними правами і свободами людини та міжнародним правом. Саме Крим став базою для окупантів під час вторгнення на материкому частину України.

Пліч-о-пліч з українцями кримські татари в складі ЗСУ боронять незалежність нашої держави та звільняють українську територію.

Крим – частина України і вона буде звільнена від окупанта.

У питанні приналежності Криму весь цивілізований світ на боці України. Наша країна має абсолютну міжнародну підтримку. Повернення Криму до України неодмінно відбудеться.

«Піднімемо прапор над Кримом». Це гасло штурмової бригади «Кара-Даг», що нині формує Міністерство внутрішніх справ України. Саме вона буде звільняти окупований півострів від загарбників.

Крим – це Україна!

В Журавненському ліцеї відбулась виставка малюнків до дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

14.05.2024 | Aдмін | Читати далі

День народження Лесі Українки

Багатогранна, прогресивна, незламна аристократка, яка крізь усе життя несла незгасимий вогонь таланту, світло мудрості, жіночності і сили духу.

25 лютого відзначається 153-тя річниця від дня народження Лесі Українки, яку в родинному колі часто називали “Зея”, “Зеєчка”, “Зеїчка”.

За життя Леся воліла, щоб світ не обходило її особисте життя. Власне так і було. Все, що дійшло до нас – це поезія, згадки рідних та залишки листування. Але й з цього можна скласти цілу історію.

Волинь, 1886р.

Якщо взяти тонку, як билинка, поціловану музою поетики юну дівчину з дворянського роду. Додати до неї шляхтича з вищою освітою, ерудованого та свідомого. То швидше за все вийде перше кохання. Так і сталося. Зворушливий і ніжний, інтелектуальний роман дав свої плоди – сумісний переклад Гейне, що вийшов окремим накладом, та низку любовної поезії. Чому не дійшло до шлюбу? Тепер вже не знає ніхто. Але те, що Леся і Максим Славінський приятелювали до кінця життя – факт.

Київ, 1895р.

«Єсть у нас і квартирант, студент грузин, мій учитель і ученик разом (він мені помагає учитись по-латині, а я йому — по-французьки)»© напише Леся у листі до тітки.

Одноліток, Нестор Гамбарашвілі, виявився розумним і цікавим співрозмовником. Історії про вільних і гордих кавказців, знайомство з поезією Шота Руставелі, кинжал в подарунок – гарячий юнак справив аж надмірне враження. А потім Леся поїхала лікуватися в Ялту, він – одружуватись.

І хоч дівчина буде писати в листах до матері, що «мені легко його простить, бо я, властиве, ніколи й не сердилась на нього». Та в листі до сестри прозвучить, що «не можу зрозуміти такої психології, щоб вибирати чоловіка так, як шапку або черевики».

Подейкують, що в 1957 році Нестор був на могилі Українки, впав на коліна та дуже плакав.

Ялта, 1897р.

Боліло тіло, боліла душа. Єдиний порятунок для тіла – цілющий клімат і процедури, для серця – цікаві люди.

Два типових інтелігенти зі схожими поглядами на світ не могли не потоваришувати.

От тільки для неї це вилилося у кохання, а у нього у «дружескую приязнь». Вона доглядатиме його у Мінську всупереч волі батьків. Буде постійно чути від інших, що такі стосунки – самообман, дивацтво і навіть ненормальність. Та давно Леся звикла бути особливою, а це не так далеко й від ненормальної.

Він ні разу не скаже: «Я тебе люблю». Зате егоїстично повторюватиме раз у раз, що не в змозі відпустити, тільки не тепер.

Попри все Леся напише: «тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе». Сергій Мержинський піде з життя на Лесиних руках. І ніколи не піде з її серця.

Буковина, 1901р.

Тільки спорідненість жіночих душ, щирий товариш та казкові краєвиди могли відновити щось схоже на рівновагу у Лесиному серці.

Поетеса порівнювала Ольгу Кобилянську зі цвітом папороті. Та ж підтримувала та розуміла Лесю, як ніхто інший. Дружнє плече Климента Квітки стало надійною опорою.

Трохи згодом Леся напише подрузі: «Я не знаю, яка буде форма чи формула наших відносин, але одно певне, що ми будемо старатись якнайменше бути нарізно один від одного і якнайбільше помагати одно одному, – се головне в наших відносинах, а все решта другорядне.»

Климент, молодший за неї на 9 років, відрізнявся від усіх попередніх. В його роду не було ні декабристів, ні соціалістів-емігрантів і радикалів-засланців. Він не горів революційними ідеями. Проте мав блискучій розум, знав 13 мов, захоплювався музикою та фольклором, і став її порятунком.

За пару років потому Леся всупереч батькам вирішує жити цивільним шлюбом з Кльонею. Без вінчання! З тим жебраком, який зазіхав тільки на гроші Косачів, як кричала її мати. Та через чотири роки парі довелось взяти церковний шлюб. Без цього Климент не зміг би отримати пристойної роботи. А гроші потрібні були дуже. Бо коли йдеш поперек батьківського слова, йдеш на свої хліба. Лесіна ж хвороба вимагала багато «хліба».

Вони були разом десять років. Друзями, коханими чи товаришами з однаковою бідою? Климент кохав та ревнував її до спогадів. Леся ж щиро опікувалась ним, його здоров’ям та допомагала в роботі.

Таке різне, таке дивне, таке болюче. Кохання завжди йшло пліч-о-пліч із Лесею...

Відео "Життя та творчість Лесі Українки"

Відео "Стояла і слухала я весну..." у виконанні Юрчишиної Ангеліни

14.05.2024 | Aдмін | Читати далі

Друга річниця війни

Сьогодні рівно два роки, як російська армія вторглася в Україну. За цей час український народ, ймовірно, пережив один із найскладніших періодів в історії. Тримаємося та віримо у нашу перемогу