Протидія булінгу

ПРАВИЛЬНІСТЬ ОФОРМЛЕННЯ ЗАЯВИ ПРО БУЛІНГ ВПЛИВАЄ НА ПРОЦЕДУРУ РОЗСЛІДУВАННЯ

 Учасники освітнього процесу мають повідомити директора закладу освіти (це передбачено Порядком реагування на випадки булінгу (цькування) (далі – Порядок)) та за потреби поліцію про випадок булінгу, звернувшись із відповідною заявою. 

 

 

 ОБОВ’ЯЗКОВІ СКЛАДОВІ ЗАЯВИ, БЕЗ ЯКИХ ВОНА НЕ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ

 Порядок визначає, що повідомлення про булінг можуть бути в усній та (або) письмовій формі. Проте ми наполегливо рекомендуємо повідомляти про булінг письмовою заявою. Заява подається на ім’я керівника закладу освіти. Цей Порядок не встановлює вимог до написання заяви. Але наголошуємо, що будь-яка заява подається відповідно до вимог Закону України “Про звернення громадян”. У роз’ясненні МОН щодо застосування наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №1646 (далі – роз’яснення) також звертають увагу, що подання та розгляд заяв про булінг здійснюється відповідно до Закону України “Про освіту” та “Про звернення громадян”.

Вимоги до звернення (у нашому разі – заяви) визначаються статтею 5 цього Закону, у заяві зазначаються:

  • прізвище, ім’я, по батькові
  • місце проживання громадянина
  • її суть (про зміст заяви поговоримо нижче у тексті)
  • підпис заявника
  • дата подання
  • електронна поштова адреса (в електронному зверненні).

Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику. Відповідно до статті 8 Закону, письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором, а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Заява подається державною мовою. Для швидшого зв’язку зазначте у заяві також номер телефону.

 

У ЗАЯВІ МАЮТЬ БУТИ ВИКЛАДЕНІ СИСТЕМАТИЧНІ  ФАКТИ ЦЬКУВАННЯ, БЕЗ ОЦІНКИ ТА ЕМОЦІЙ   

Технічні моменти важливі для того, щоб заяву розглянули загалом. А фактологічний зміст заяви важливий для того, щоб довести факт булінгу та покарати винних. Перш за все слід враховувати, що булінгу притаманна систематичність, тобто (повторюваність) діяння) – вчинення різних форм насильства (фізичного, економічного, психологічного, сексуального, зокрема за допомогою засобів електронної комунікації) двічі й більше разів стосовно однієї й тієї ж особи.

Тому якщо наразі дитина, вчитель або батьки постраждали через конфліктну ситуацію, яка має лише одиничний характер, то писати заяву про булінг не потрібно, адже розслідування та суд не визнає це булінгом. Водночас якщо наслідки цього конфлікту є суттєвими, то необхідно подавати заяву до поліції про інші дії (побої, насильницькі дії, хуліганство тощо). 

Але увага! По свіжих слідах запишіть для себе дату, коли трапилася конфліктна ситуація, в чому вона полягала, запишіть її свідків. Ці деталі знадобляться, якщо ситуація стосовно цієї ж особи повториться. Тоді їх варто буде докладно описати в заяві як факт систематичності. Це допоможе підтвердити, що це вже не просто конфлікт, а булінг. 

ВИКЛАДІТЬ ДОКЛАДНИЙ ОПИС ФАКТІВ 

Якщо звернення (заява) не містить необхідних даних, фактів для прийняття обґрунтованого рішення, то воно не буде належно розглянуто за відсутністю доказів, а суд не візьме до уваги докази. 

Тому необхідно докладно описати усі події, без емоцій та осуду. Як це правильно зробити – читайте нижче.

Обов’язково зазначте у заяві статус дитини та/або ваш статус у цій ситуації: 

  • постраждалий
  • представник постраждалого (батьки/законні представники)
  • свідок булінгу. 

Вкажіть:

  • коли розпочався булінг (бажано зі вказанням дати) 
  • тривалість 
  • кожну ситуацію булінгу. 

Докладно опишіть усі події зі вказанням:

  • дати
  • часу
  • місця події (у класі під час уроку, на перерві, дорогою до школи, під час шкільного свята, на подвір’ї школи тощо)
  • свідків
  • розгорнутого опису фактів булінгу, відокремлюючи їх від емоцій і оціночних суджень
  • наслідків фізичної, психічної, економічної та іншої шкоди
  • опису дій працівників закладу освіти/батьків/інших дітей/свідків під час події (якщо вони були присутні)
  • яким чином ви повідомили директора, працівників закладу освіти/класного керівника, батьків інших дітей про подію (усно під час особистої розмови чи під час телефонного дзвінка, в переписці – додайте скріни повідомлення, письмову заяву тощо) 
  • опису вашого реагування на подію (звернулися до поліції, психолога, лікарні тощо)
  • доказів (документи, скріни, фото, аудіо- та відеофайли тощо).

У заяві можна зробити окремими абзацами з підзаголовками Подія 1, Подія 2, Подія 3… Приклад шаблону  заяви нижче додаємо окремим файлом для ознайомлення: 

ПРИКЛАД ЗАЯВИ
Приклад заяви про булінг (завантажити)

 “вчитель/вчителька чи однокласник/однокласниця жахливо поводиться з моєю дитиною, не поважає її, гнобить”, що є емоційно-оціночними судженнями.

Вам слід чітко прописати дії, слова, які про це свідчать: “вчитель/вчителька чи однокласник/однокласниця здійснює цькування моєї дитини, про це свідчать факти:

Подія 1: дата події, час, на уроці ..  дитина (діти)/вчитель (прізвище, ім’я, по батькові) вдарила(в)/обізвала(в) мою дитину …  словами.

Свідками були ….  Свідки втрутилися (опишіть, як відбувалося втручання) /не звернули увагу на бійку. Моя дитина зазнала …

Про подію повідомила(в) класного керівника/директора (дата, час, особисто, усно, в месенджері, скрін повідомлення додається). Класний керівник/директор відреагував (опишіть реагування)/не відреагував на подію. 

Повідомила(в) (особисто, усно, в месенджері) батьків дитини, яка цькувала, вони  відреагували (опишіть реагування)/не відреагували на подію. 

Подія 2: дата події, час, під час  шкільного свята (назва) дитина/вчитель (прізвище, ім’я, по батькові), обізвала(в) мою дитину … словом(ами). 

Свідками були ….  Свідки втрутилися (опишіть, як відбувалося втручання) /не звернули увагу на бійку. Моя дитина зазнала …

Про подію повідомив(ла) класного керівника/директора (дата, час, особисто, усно, в месенджері, скрін повідомлення додається). Класний керівник/директор відреагував (опишіть реагування)/не відреагував на подію. 

Повідомив(ла) (особисто, усно, в месенджері) батьків дитини, яка цькувала, вони  відреагували (опишіть реагування)/не відреагували на подію. 

Подія 3 …

ДОДАЙТЕ ДОКАЗИ

Якщо маєте документи, скріни, фото, аудіо- чи відеодокази – обов’язково додайте їх до заяви, щоб їх опрацювали заклад освіти, поліція та суд. 

Відповідно до статті 32 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України зйомки на мобільний телефон ПРОТИПРАВНИХ ДІЙ, що здійснюються особою, яка обіймає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень, допускаються без їх дозволу за умови, що зйомки спрямовані на захист прав людини. Але звертаємо увагу, що використання цих матеріалів як належних доказів у суді може бути проблематичним.

 

РЕЄСТРАЦІЯ ЗАЯВИ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Заява обов’язково має бути зареєстрована у закладі освіти. Напишіть заяву у двох екземплярах або зробіть її ксерокопію. Після реєстрації заяви у закладі на одному примірнику працівник школи має поставити вхідний номер, дату заяви та віддати її вам, а інший примірник залишається у закладі освіти. Тому вимагайте зареєстрований примірник собі на руки. Це – підтвердження звернення до керівника й зобов’язує його розглянути ситуацію щодо булінгу та скликати спеціальну комісію з розгляду випадку булінгу. Про роботу цієї комісії ми поговоримо в окремій публікації.

 

ПОВІДОМЛЕННЯ КЕРІВНИКОМ ЗАКЛАДУ ПОЛІЦІЇ

Відповідно до пункту 2 розділу 2  Порядку, керівник закладу освіти у разі отримання заяви про випадок булінгу невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України. Неповідомлення керівником закладу освіти поліції про випадки булінгу учасника освітнього процесу карається статтею 173-4 КУпАП.

Наголошуємо, що згідно з роз’ясненням МОН, керівник закладу освіти повідомляє до територіальних органів поліції не про доведений факт вчинення булінгу (цькування), а про випадок булінгу (цькування), який став йому відомим із заяви, оскільки визначення юридичного складу адміністративного правопорушення, адміністративне розслідування не є компетенцією керівника закладу освіти, комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти чи інших учасників освітнього процесу.

Але ви також маєте право подати заяву про булінг до поліції, принципи її написання ті ж самі, що і до закладу освіти.

Згідно з роз’ясненням, поліція, отримавши інформацію від вас чи керівника закладу освіти про надходження повідомлення про булінг, перевіряє цю інформацію, що міститься у повідомленні керівника закладу освіти чи вашій заяві, та визначає, чи підтвердився факт булінгу. 

Відповідно до роз’яснення, якщо факт булінгу не підтверджується, поліція повідомляє про це вас, керівника закладу освіти та осіб, які були зазначені як сторони булінгу (цькування) у повідомленні до поліції. 

Якщо факт підтверджується – поліція діє в межах своєї компетенції. Тому важливо, щоб ваша заява була правильно сформована, це допоможе поліції підтвердити факт булінгу і передати справу до суду.

Зміни до Закону України "Про освіту" в частині запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми

6 жовтня 2024 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми".

Законом, зокрема, визначено, що булінг (цькування) - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов'язків.

❗️Булінг (цькування) відтепер відноситься до більш широкої категорії - «жорстоке поводження з дитиною», до якої також відносяться домашнє насильство і насильство за ознакою статі.

 

«СТОП булінг»

  Булінг (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

 

 

 

 

 

 

Прикметною ознакою булінгу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням.
Найчастіше цькування ініціюють надміру агресивні діти, які люблять домінувати, тобто бути «головними». Їх не турбують почуття і переживання інших людей, вони прагнуть бути в центрі уваги, контролювати все навколо. Принижуючи інших, вони підвищують власну значущість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо, вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є у їхніх сім’ях.
Зазвичай об’єктом знущань (жертвою) булінгу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності; манера спілкування, поведінки; незвичайне захоплення; соціальний статус, національність, релігійна належність.   

 

 

 

 

 

 

Як реагувати на цькування

Молодші школярі мають неодмінно звертатися по допомогу до дорослих — учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров’ю.

Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями.

Психологами було розроблено кілька порад для них

Як впоратися з ситуацією самостійно

Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.

·         Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.

·         Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.

·         Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров’я ситуації.

·         Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

Рекомендації класному керівнику

для профілактики булінгу в класі

  • Варто з самого першого дня припинити будь-які глузування однокласників над невдачами інших однокласників.
  • Якщо з будь-яких причин репутація дитини зіпсована, то варто дати їй можливість підвищити власний авторитет перед однокласниками, доручивши посильну справу.
  • Варто припиняти будь-які особисті зневажливі зауваження одних дітей до інших.
  • Організовувати для згуртування класного колективу спільні поїздки, свята, виховні заходи.
  • Необхідно дати можливість найбільш активним учням класу проявляти себе та самостверджуватися завдяки своїм вмінням та талантам, а не завдяки приниження інших.
  • Не варто порівнювати роботи учнів та отримані за них бали публічно. Краще обговорювати певні помилки чи недопрацювання індивідуально з кожним.

Поради батькам

 для надання допомоги дитині при булінгу в школі

  1. Якщо дитина повідомляє вам про те, що вона або ще хтось піддається булінгу – підтримайте її, похваліть дитину за те, що вона розповіла вам про це.
  2. Зберігайте спокій. На цьому етапі почуття та емоції дитини мають бути на першому місці. Вислухайте свою дитину, не впадаючи в гнів та розпач.
  3. Запевніть свою дитину, що це не її провина. Це не означає, що він/вона слабкий/-ка, а той, хто кривдить – сильний/-на. Поговоріть з дитиною як поводитися впевнено, навіть якщо він/вона цього не відчуває.
  4. Детально та спокійно поговоріть з дитиною про суть принижень, які відбуваються у школі. З’ясуйте, хто є головними кривдниками, уточніть точний час та місце вчинення таких дій. Якщо приниження відбуваються під час уроків – з’ясувати хто є вчителем та чи відомо йому про подібні випадки.
  5. Розкажіть дитині, що ви плануєте робити задля її/його захисту. Буде краще, якщо ви попередите про намір зустрітися з вчителем/-кою або директором/-кою. Головне – не травмувати і не залякати дитину ще більше.
  6. Поясніть дитині, до кого вона може звернутися у разі цькування (шкільний психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона).
  7. Скажіть дитині про те, що ви розумієте її і зробите так, щоб їй більше не загрожувала небезпека. Дитина відчуватиме  вашу підтримку, захист, що дасть можливість довіряти вам і в майбутньому підтримувати довірливі відносини.
  8. Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо вона запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
  9. Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
  10. Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
  11. Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
  12. Пам’ятайте: ваша мета припинити насильство, а не покарати винних! Не варто забувати, що всі сторони потребують деякого часу, щоб скорегувати свою поведінку.

Батькам та педагогам –

 «Як запобігти булінгу?»

Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне. Саме тому, як тільки ви побачили або дізналися про булінг:

  1.  
  2.  
  3.  
  4.  
  5. Негайно втручайтесь та зупиняйте насилля — булінг не можна ігнорувати.
  6. Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми. Краще вести розмову наодинці, або в малих групах.
  7. Уникайте слів жертва чи агресор — це призводить до стигматизації.
  8. Не намагайтеся ставати на чийсь бік або викликати відчуття провини до того, хто потерпає від булінгу. Так ви закріплюєте поведінку жертви.
  9. Пояснюйте, які саме дії є насиллям і чому їх необхідно припинити.
  10. Не вимагайте публічних вибачень. Це може загострити ситуацію.
  11. Допоможіть дітям зрозуміти, що таке булінг і як протистояти йому безпечно.
  12. Спілкуйтеся з дітьми. Прислухайтеся до них. Знайте їхніх друзів, запитуйте про школу, розумійте їхні проблеми.
  13. Заохочуйте дітей робити те, що вони люблять. Інтереси і хобі можуть підвищити довіру, допомогти дітям здружитися і попередити схильність до булінгу.
  14. Показуйте приклад ставлення до інших із добротою та повагою.

Порадник «СТОП-Булінг»

ЩОБ ВБЕРЕГТИСЬ ВІД НАСИЛЬСТВА

  • Попереджай батьків, куди, з ким ідеш і коли повернешся.
  • Не заходь у підвали, підсобні приміщення, у машини.
  • Якщо ти десь затримався, передзвони батькам, попроси, щоб тебе зустріли.
  • Постарайся, щоб твій маршрут проходив не через ліс, парк.
  • Якщо тобі здалося, що тебе хтось переслідує, перейди на іншу сторону, зайди в магазин, звернись до дорослих.
  • Якщо тебе зупинили і попросили показати дорогу, постарайся пояснити на словах, не сідаючи у машину.
  • Якщо незнайома людина відрекомендувалась другом твоїх батьків, не спіши запрошувати її додому, попроси зачекати їх приходу на вулиці.
  • Якщо при вході у під’їзд ти помітив незнайомців, зачекай, доки хто-небудь із сусідів не ввійде разом з тобою. Не входь в ліфт разом з незнайомими тобі людьми.
  • Уникай ситуацій, які можуть призвести до насильства.
  • Говори спокійно і впевнено.
  • Дай агресору можливість зупинитися.
  • Відійди в сторону. Це не ознака слабкості!
  • Не прагни помсти ворогам. Вмій просити пробачення.
  • Попроси допомоги. Це не ознака слабкості чи боягузтва!
  • У будь якій конфліктній ситуації звертайся за допомогою до вчителів, старших учнів, психолога, адміністрації школи або батьків. Проконсультуйся з шкільним психологом, щоб повернути впевненість у власних силах і зрозуміти, що робити далі.